пороша
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Ум. порошенька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.
Том 3, ст. 354.