полуниця
Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. Зацвіли полуниці. Зродили полуниці. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Том 3, ст. 289.