полежака
Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Каша — мати наша, а борщ — полежака.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Том 3, ст. 282.