бурхотіти

Бурхотіти, -чу, -чеш, гл. Бушевать. Хвилі бурхотіли, розливаючись по долині. Стор. МПр. 50.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.

Випадкові слова

Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.

повністю...

Летя́га, -ги, м. = нетяга. Ой гуляв, гуляв козак, бідний летяга, сім год і чотирі. Мет. 377.

повністю...

Зало́м Cм. залім.

повністю...