бундз

Бундз, -дза, м. 1) Молодой овечій творогъ. Шейк. Большой кусокъ овечьяго сыру. Вх. Зн. 12. Cм. будз. 2) Коротко остриженный мальчикъ. Желех. 3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Вх. Лем. 395. Ум. бундзик.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.

Випадкові слова

Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.

повністю...

Нерода, -ди, ж. Бездѣтная женщина. Мнж. 140.

повністю...

Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.

повністю...