паровина 2
Паровина 2, -ни, ж. Поле, выоранное на паръ. Cм. паренина, парениця. Ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 97.
Том 3, ст. 97.