омет
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Том 3, ст. 53.