бочити
Бочити, -чу, -чиш, гл. 1) Сбочивать, ѣхать въ сторону. 2) Смотрѣть въ сторону.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 90.
Том 1, ст. 90.