мулити 2
Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Том 2, ст. 454.