морда

Мо́рда, -ди, ж. Морда, рыло. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. Ном. № 2462. З свинячою мордою у бублишний ряд. Ном. № 1037. Ум. мордочка. Лисичка і виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 444.

Випадкові слова

Красітечний, -а, -е. 1) Очень красивый. Вх. Лем. 428. 2) Очень хорошій. Вх. Лем. 428.

повністю...

Нечесаний, -а, -е. 1) Непричесанный. 2) нечесані панночки. Раст. Nigela damascena, дѣвица въ зелени.

повністю...

Покруп'янка, -ки, ж. Мука гречневая изъ подъ крупъ, т. е. болѣе мелкія крупы, высѣянныя изъ крупныхъ. Вх. Зн. 51.

повністю...