лопатень
Ло́патень, -тня, м. 1) Широкій буравъ для просверливанія отверстій въ ступицѣ колеса. у його язик як лопатень. Онъ болтливъ. 2) Большой и широкій зубъ. Трошки опізнився! — промовив до його Кованько і показав свої лопатні з під губ, сміючись якось ніби зубами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Том 2, ст. 377.