богомаз
Богомаз, -за, м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. 2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Том 1, ст. 79.