кугава

Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ. Вх. Зн. 30.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.

Випадкові слова

Розгладжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. розгладитися, -джуся, -дишся, гл. Разглаживаться, разгладиться, стать гладкимъ.

повністю...

Реготня, -ні, ж. = регітня. Котл. Ен. VI. 21. Скрізь гармидер та реготня. Шевч. 108.

повністю...

Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться. Угор.

повністю...