крикливиця
Крикливиця, -ці, ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Том 2, ст. 306.