краснокорінь
Краснокорінь, -ня, м. Раст. a) Echium rubrum L., б) Onosta echioides L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 301.
Том 2, ст. 301.