кабат
Кабат, -бата, м. 1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. . 2) У женщинъ — юбка. 3) кабата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Ум. кабатик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Том 2, ст. 203.