Перейти до вмісту
Словник Грінченка

іти

Іти, іду́, іде́ш, гл. Идти. Ідемо містом. МВ. ІІ. 22. Ось іди, сядь коло мене. МВ. ІІ. 24. Іди слідом за мною. Єв. Мр. II. 14.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.