зельман

Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.

Випадкові слова

Помислити, слю, лиш, гл. Подумать. Бачиш мене, милий, гожу, хорошую, гожу, хорошую, повік здоровую; а борть, Боже, недуги, тогді ти помислиш об другій. Мет. 46.

повністю...

Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.

повністю...

Скрутно нар. Затруднительно, тяжело, стѣснительно. За землю стало скрутніше. Левиц. І. 161.

повністю...