згідний
Згі́дний, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Згідна на одно сміхотворство. XX. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі. 2) Согласный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Том 2, ст. 138.