бенькетний
Бенькетний, -а, -е. Относящійся къ пиру, банкетный. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Том 1, ст. 50.