закупати
Закупа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закупать, закупить. Ніби з паном повінчалась, закупила села. 2) — кого́. Подкупать, подкупить. Закупила батька, щоб горілки не пив. 3) закупи́ти сла́ву бо́жу. Дать при сборѣ пожертвованій въ церкви во время служенія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Том 2, ст. 56.