Перейти до вмісту
Словник Грінченка

бейдак

Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Вх. Лем. 391. Cм. бейла.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.