заворуха
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Том 2, ст. 22.