безвілля
Безвілля, -ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Том 1, ст. 38.