дівочий
Діво́чий, -а, -е. Дѣвичій. Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, як він того хоче. Проливав кров червону річками. То не кров, аж дівоча краса. Дівочий манастирь. Діво́ча гімна́зія. Женская гимназія. Дівчата з дівочої гімназії. Діво́ча кров. Раст. Amygdalus nanna L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 387.
Том 1, ст. 387.