дзюбка

Дзю́бка, -ки, ж. 1) Клювъ. Борз. у. 2) Ум. отъ дзюба.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.

Випадкові слова

Данцівни́к, -ка́, м. Танцоръ. Шух. І. 33.

повністю...

Тупання, -ня, с. Топанье.

повністю...

Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. МВ. (О. 1862. III. 68). Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді. Чуб. V. 10.

повністю...