гульвіса
Гульві́са, -си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Том 1, ст. 338.