голінатий
Голінатий, -а, -е. 1) Длинноногій. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Том 1, ст. 300.