глоба
Глоба, -би, ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Том 1, ст. 290.