барва
Барва, -ви, ж. 1) Краска, цвѣтъ. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. 2) Ворса на сукнѣ. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 29.
Том 1, ст. 29.