гівно
Гівно, -на, с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Том 1, ст. 284.