гицель
Гицель, -целя, и -цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Том 1, ст. 284.