гат
Гат, -ту, м. гата, -ти, ж. = гатка. Та вже ж тая криниченька гатом загачена. А вже ж тая криниченька гатою загачена.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Том 1, ст. 276.