гаряч
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Том 1, ст. 276.