баня
Баня, -ні, ж. 1) Куполъ на церкви, вообще на строеніи. На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями. Ой не видно його дому, тільки видно баню. 2) Солеварня, солеварный заводь. Ой чумаче, де ти йдеш?.. на баню по кримку йду. 3) Минеральный цѣлебный источникъ. Ум. банька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 27.
Том 1, ст. 27.