Перейти до вмісту
Словник Грінченка

галка

Галка, -ки, ж. 1) Галка, клуша, corvus monedulus. Ой полети, полети, да чорная галко, да на Дін риби їсти! Мак. (1834). 128. Чорний, як галка. Ном. № 13152. 2) Небольшой шаръ, шарикъ. Стоїть палка, на їй галка. Ном. стр. 296. галки класти, кидати. Баллотировать шарами. Камен. у. 3) мушкатна галка. Мускатный орѣхъ. 4) Родъ хороводной весенней игры. Маркев. 73. Ум. галонька, гілочка.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.