гайнути
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Том 1, ст. 266.