вулень

Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.

Випадкові слова

Уписний, -а, -е. Впиской.

повністю...

Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).

повністю...

Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.

повністю...