вузол
Вузол, -зла, м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв'яжись. 2) Узы, связь. Ум. вузлик, вузличок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Том 1, ст. 259.