вона
Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Том 1, ст. 253.