волос

Волос, -са, м. 1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 27. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. І. 83. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. К. Псал. 161. волосом світити. Быть дѣвицей. Ном. № 8884. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. ІІІ. 13. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.