балда
Балда, -ди, ж. 1) Большой топоръ. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Том 1, ст. 24.