відьоха
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Том 1, ст. 236.