балабан
Балабан, -на, м. 1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи. 2) Родъ растенія. 3) Птица: разновидность сокола. У Gentilis (Falco nobilis).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.
Том 1, ст. 23.