відпис
Відпис, -су, м. Письменный отвѣтъ. Написав усе, що сталося, і просив відпису.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Том 1, ст. 223.