Перейти до вмісту
Словник Грінченка

відмикати

Відмикати, -каю, -єш, сов. в. відімкнути, -ну, -неш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. ЗОЮР. І. 257. Прийшов і двері відмикає. Шевч. Оддай, сину, райські ключі.... відімкнути рай і пекло. ЗОЮР. 243.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 219.