відмикати
Відмикати, -каю, -єш, сов. в. відімкнути, -ну, -неш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. Прийшов і двері відмикає. Оддай, сину, райські ключі.... відімкнути рай і пекло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 219.
Том 1, ст. 219.