відзволятися

Відзволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відзволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться. Одзволилась єси від недуги твоєї. Єв. Л. XIII. 12.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 213.

Випадкові слова

Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд.

повністю...

Долю́блювати, -люю, -єш и долюбля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Е, не долюблювала жидова тих казенних. Стор. І. 237. Не долюбляв тільки батько удови. МВ. ІІ. 79.

повністю...

Чужовірний, -а, -е. Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.

повністю...