ярок
Ярок, ярка, м. Ум. отъ яр. 1) Овражекъ, канавка. 2) Ручей. Ярок тече. 3) Кровельный желобъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 543.
Том 4, ст. 543.