яма

Яма, ями, ж. 1) Яма. Викопав у клуні велику яму. Рудч. Ск. І. 62. Вовки яму вирили да й жиють собі. Рудч. Ск. II. 194. 2) Могила. Хоч живий в яму лізь. Ном. № 2076. Вродила мама, що не прийме й яма. Ном. № 2074. Не погубляй її й душі її, та й нас не пхай живих у яму. Кв. Живого б любила, другу б задушила, а до неживого у яму б лягла. Шевч. 28. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Шевч. 14. 3) є́ма. Погребъ. Шух. І. 109. 4) Часть ступи. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162. Ум. ямка. Рудч. Ск. І. 41. Ямочка. Завтра поранку викопаєм ямку і попа приведем, і в ямочку загребем. Чуб. III. 96.