Перейти до вмісту
Словник Грінченка

ялина

Ялина, -ни, ж. 1) Ель. ХС. VII. 435. Рудч. ЧП. 216. Ном. № 10113. Посадили над козаком явір та ялину. Шевч. 32. 2) ялина = ялинник. Угор. Ум. ялинка, ялинонька. Як врізав дощ! Стояла збоку ялинка, сів я під нею. Драг. 187. Ой злетів пугач на ялиноньку. Рудч. Чп. 143.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 539.